• веліти

    1. Наказувати, розпоряджатися, давати вказівку щодо виконання чогось (зазвичай з відтінком урочистості або владних повноважень).

    2. (Застаріле) Бажати, хотіти, мати намір.

  • глечикуватий

    Який має форму, схожу на глечик; опуклий, розширений у середній або нижній частині, звужений донизу або догори.

  • веліновий

    1. Який стосується або належить до Веліна — міфічної країни з української народної утопічної легенди, де панують справедливість і достаток.

    2. Який характеризується ідеальним, утопічним устроєм життя, подібним до того, що описується в легендах про Велін.

  • етиларсенатний

    Створений на основі етиларсенату; що містить етиларсенат (солі етиларсенатної кислоти).

  • величальний

    1. Який виражає велич, повагу, шану; урочистий, поважний (про манеру, стиль, поведінку тощо).

    2. Який має ознаки величі, гідності; величний, піднесений (про зовнішність, вигляд, ставлення).

    3. Призначений для вшанування, прославляння кого-, чого-небудь; панегіричний (про пісню, вірш, промову).

  • велінгтони

    1. Високі гумові чоботи, що зазвичай досягають коліна або вище, призначені для захисту від вологи, бруду та холоду, особливо популярні в сільській місцевості або для роботи на відкритому повітрі.

    2. Рідкісна вживана назва для міста Веллінгтон — столиці Нової Зеландії.

  • величаво

    1. Прислівник до слова “величавий”; так, що викликає повагу своєю урочистістю, гідністю, величчю; гідно, урочисто, пишно.

    2. Уживається для підсилення значення дієслова, вказуючи на повільність, урочистість дії або руху; неспішно, поважно.

  • глечиковий

    1. Який стосується глечика, призначений для нього або має його форму.

    2. У ботаніці: що має форму, схожу на глечик (про частини рослин, зокрема про певні типи віночка квітки).

  • велярний

    1. У фонетиці: такий, що утворюється задньою частиною язика, що зближується або утворює змичку з м’яким піднебінням (велумом), наприклад, про приголосні звуки [г], [к], [х].

    2. У лінгвістиці: що стосується задньої частини м’якого піднебіння (велума) як місця утворення звука.

  • величавий

    1. Який викликає почуття поваги, захоплення своєю гідністю, стриманою красою, спокійною могутністю; повний величі.

    2. Урочистий, пишний, торжественний (про стиль, мову, музику тощо).

    3. Застаріле. Високий, гордовитий, пихатий.