1. Який викликає почуття поваги, захоплення своєю гідністю, стриманою красою, спокійною могутністю; повний величі.
2. Урочистий, пишний, торжественний (про стиль, мову, музику тощо).
3. Застаріле. Високий, гордовитий, пихатий.
величавий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Венера по-драгунськи сміло К Зевесу в витяжку іде, Начавши говорити діло, Очей з Зевеса не зведе: «О тату сильний, величавий! Ти всякий помисл зриш лукавий, Тебе ніхто не проведе; Ти оком землю назираєш, Другим за нами приглядаєш, Ти знаєш, що, і як, і де.
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: прикметник () |