веляризований
[ʋɛljɑrɪzoʋɑnɪj] Прикметник
Буква:В
Значення
- (Лінгвістика) –
(у фонетиці) Про приголосний звук: такий, що вимовляється з додатковою артикуляцією — підняттям задньої частини спинки язика до м’якого піднебіння (велуму), що надає звуку специфічного, «темного» забарвлення; лабіалізований.
- (Лінгвістика) –
(у фонології) Про фонему або позицію: що характеризується наявністю ознаки веляризації.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. веляризований, р. веляризованого, д. веляризованому, з. веляризованого, о. веляризованим, м. веляризованім