Словник Української Мови
1. (від нім. Werstatt) Застаріла назва робітні, майстерні, особливо художньої або ремісничої.
2. (від нім. Werstatt) Застаріла назва групи майстрів, учнів та підмайстрів, які працювали під керівництвом одного майстра в середньовічному цеху.
3. (від нім. Werstatt) У переносному значенні: середовище, школа (мистецька, наукова тощо), що формує певні кадри або творчі напрями.
1. (діал.) Дивитися пильно, вдивлятися, витріщати очі.
2. (діал., перен.) Розуміти, усвідомлювати, збагнути щось.
1. (розм.) Те саме, що верещачити — видавати різкі, пронизливі, часто неприємні звуки (про птахів, тварин, людей); голосно, пронизливо кричати, сваритися.
2. (перен., розм.) Пронизливо, різко звучати (про звуки, шум, наприклад, інструментів, механізмів).
1. Прикметник до слова «верстат»; властивий верстату, призначений для нього.
2. Техн. Призначений для обробки на верстаті; виготовлений, оброблений за допомогою верстата.
3. Техн. Пов’язаний з виробництвом або експлуатацією верстатів (наприклад, верстатне устаткування, верстатна галузь).
1. Який стосується етилксантогенату — солі або естери етилксантогенової кислоти, що застосовуються, зокрема, у гірничій промисловості як збирачі при флотації руд.
1. (діал.) Тісно збиратися, товпитися, скупчуватися (переважно про людей).
2. (діал.) Кричати, галасувати, піднімати шум (переважно про групу людей або птахів).
1. (у поліграфії) розташовувати набір (текст, ілюстрації тощо) на певній площі сторінки, формувати сторінки для друку.
2. (переносно) формуватися, складатися, набувати певної структури або вигляду (про художній твір, план тощо).
1. Голосно, пронизливо й різко кричати, видавати високі звуки (про людей, тварин, птахів).
2. Пронизливо та неприємно звучати, видавати різкі, високі звуки (про предмети, механізми, інструменти тощо).
3. Перен. Гучно, настирливо та різко сваритися, лаяти когось; голосно й запально сперечатися.
1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. (рідко, заст.) Дія за значенням дієслова “глимати” — випромінювання слабкого, мерехтливого світла; ледве помітне світіння, мління.
1. (про папір) Такий, що має певний формат, стандартні розміри, встановлені для паперових аркушів, книжкових блоків тощо.
2. (про текст, друковане видання) Підготовлений до друку шляхом верстки, тобто компонування тексту, ілюстрацій та інших елементів на сторінці згідно з макетом.