верещачи

1. (розм.) Те саме, що верещачити — видавати різкі, пронизливі, часто неприємні звуки (про птахів, тварин, людей); голосно, пронизливо кричати, сваритися.

2. (перен., розм.) Пронизливо, різко звучати (про звуки, шум, наприклад, інструментів, механізмів).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прислівник () |