1. (розм.) Підніматися, вставати з ліжка після сну; прокидатися.
2. (перен., рідк.) Очікувати, сподіватися на щось, бути готовим до чогось.
Словник Української Мови
1. (розм.) Підніматися, вставати з ліжка після сну; прокидатися.
2. (перен., рідк.) Очікувати, сподіватися на щось, бути готовим до чогось.
Прийменник, що вказує на просторове розташування або напрям руху по лінії, паралельній до чогось, або на протяжність у просторі вздовж певної лінії чи поверхні.
Уживається також у переносному значенні для позначення тривалості, послідовності або супроводу якоїсь дії чи стану в часі.
Взаємочинний (прикметник) — такий, що створений спільними зусиллями, в результаті взаємодії двох або більше сторін, факторів, процесів.
Взаємоузгоджений (прикметник) — такий, що узгоджений між двома або більше сторонами в результаті спільного обговорення та досягнення згоди; узгоджений взаємно.
1. Такий, що характеризується взаємним проникненням, здатністю проникати один в одного або взаємно обмінюватися своїми елементами, властивостями; взаємопроникаючий.
2. У логіці та філософії: такий, що стосується відношення між поняттями або класами, частково збігаються за обсягом, коли кожен з них містить елементи іншого (наприклад, про взаємопроникні поняття).
1. Проникнути одне в одного, взаємно змішатися, поєднатися на глибинному рівні (про абстрактні сутності, явища, процеси).
2. Увійти, проникнути одне в одного, утворивши єдине ціле (про матеріальні об’єкти або субстанції).
Проникати одне в одне, взаємно пронизуватися, поширюватися в межах один одного (про явища, процеси, речовини тощо).
1. Такий, що приймається, схвалюється обома або всіма сторонами; прийнятний для кожного з учасників взаємодії.
2. У мовленні: такий, що заснований на взаємному прийнятті та повазі, що сприяє досягненню згоди (про стиль, тон, підхід тощо).
Такий, що перебуває у взаємному зв’язку з чим-небудь, обумовлений цим зв’язком; взаємозв’язаний.