Словник Української Мови
1. Хімічна сполука, сіль вольфрамової кислоти, що містить аніон WO₄²⁻ або поліаніони (наприклад, W₇O₂₄⁶⁻); застосовується у промисловості, зокрема для виробництва пігментів, каталізаторів та як компонент люмінофорів.
2. Мінерал, природна сполука металів (переважно кальцію, заліза, марганцю, свинцю) з вольфрамовою кислотою; важлива руда для одержання вольфраму.
Електроустаткування — це сукупність електричних машин, апаратів, приладів, пристроїв та інших технічних засобів, призначених для виробництва, перетворення, розподілу, передачі та споживання електричної енергії.
Електроустаткування — це комплекс технічних засобів і систем, що забезпечують електропостачання, автоматизацію, керування та захист у різних галузях (наприклад, електроустаткування будівлі, цеху, корабля).
Гекельфон — рідкісний дерев’яний духовий музичний інструмент з подвійною тростиною, сконструйований німецьким майстром Вільгельмом Геккелем на початку XX століття; за тембром нагадує низький гобой (баритоновий гобой) і має металевий розтруб.
1. Хімічний елемент з атомним номером 74, перехідний метал сріблясто-білого кольору, дуже важкий, твердий і тугоплавкий; позначається символом W (від латинської назви Wolframium).
2. Проста речовина, що складається з атомів цього елемента, широко використовується в промисловості для виготовлення твердих сплавів, ниток розжарення в лампах, бронебійних снарядів тощо.
Вольфартіоз — інвазійна хвороба тварин, здебільшого овець, кіз та великої рогатої худоби, спричинена паразитуванням личинок мух роду Wohlfahrtia (вольфартова муха) у ранах, слизових оболонках або природних отворах тіла, що призводить до міазів, некрозу тканин, інтоксикації та може викликати загибель тварини.
Вольфартіоз — власна назва конкретного захворювання в ветеринарній медицині та паразитології, що вживається як термін.
1. У давньогрецькій міфології — сторукі та п’ятдесятиголові велетні, породження Урана та Геї, брати циклопів та титанів, які були ув’язнені батьком у надрах землі, а потім звільнені Зевсом і допомогли йому у боротьбі з титанами.
2. Переносно — про могутніх, надзвичайно сильних істот або явища.
Електроустатковання — це сукупність електричних машин, апаратів, приладів, пристроїв та іншого технічного обладнання, що встановлені та функціонально об’єднані для виконання певних завдань у системах виробництва, розподілу або споживання електричної енергії.
Електроустатковання — це комплект електричного обладнання, призначений для монтажу на певному об’єкті (наприклад, в приміщенні, цеху, на підприємстві) і що становить цілісну функціональну систему.
1. Родовий відмінок множини від слова “вольт” — одиниці вимірювання електричної напруги, електричного потенціалу та електрорушійної сили в Міжнародній системі одиниць (SI). Названа на честь італійського фізика Алессандро Вольта.
2. Родовий відмінок множини від слова “вольта” — маневру у фехтуванні, раптового ухилення від уколу або удару супротивника з поворотом корпусу.
3. Родовий відмінок множини від слова “вольт” — крутого повороту, різкої зміни напрямку руху (наприклад, коня, лижника); переносно — раптової зміни поглядів, намірів, поведінки.
Вольтоскоп — застарілий науковий прилад для демонстрації явищ електростатики, який використовувався для виявлення та індикації наявності електричного заряду, його величини та знаку (позитивного чи негативного).
Вольтоскоп — власна назва конкретного історичного приладу, винайденого Алессандро Вольтою наприкінці XVIII століття, що являв собою електрометр, заснований на принципі відштовхування двох однаково заряджених легких кульок або листочків золотої фольги.
1. У давньогрецькій міфології — один із трьох сторуких велетнів, дітей Урана і Геї, які допомогли Зевсу в боротьбі з титанами.
2. Переносно — могутній велетень або істота надзвичайної сили.