• виразник

    1. Той, хто висловлює, виражає думки, почуття, переконання певної групи людей; представник, носій ідей.

    2. У лінгвістиці: слово або стійке словосполучення, яке слугує для вираження певного поняття, думки, емоції; мовний засіб для вираження.

  • гарбузя

    1. Зменшувально-пестлива форма від слова “гарбуз”, що означає маленький або милий гарбуз.

    2. (переносно) Ласкаве або жартівливе звертання до дитини, часто з натяком на пухкі щічки або круглу головку.

    3. (діал.) Рідкісне прізвисько або прізвище, що походить від назви овоча.

  • електр

    1. (минералогія) різновид бурштину, який має високу електричну провідність; застаріла назва бурштину.

    2. (історія, античність) сплав золота та срібла, що використовувався для карбування стародавніх монет (наприклад, у Лідії).

  • виразка

    1. Хронічне захворювання шлунка або дванадцятипалої кишки, при якому у слизовій оболонці утворюється дефект (рана).

    2. Застаріле або розмовне позначення будь-якої гнійної рани, тривалого незагоюваного виразнення на шкірі чи слизовій оболонці.

    3. Переносно: глибокий внутрішній розлад, моральна чи соціальна хвороба суспільства.

  • виразистість

    1. Властивість за значенням прикметника “виразистий”; здатність яскраво, чітко та переконливо виражати думку, почуття або образ.

    2. Характерна риса твору мистецтва, мови, поведінки тощо, що полягає у силі емоційного чи художнього впливу, у насиченості виразними засобами.

    3. У мовленні або художній творчості: яскравість, образність, емоційна чи смислова наповненість, що справляє сильне враження.

  • гарбузці

    1. Зменшувально-пестлива форма від слова “гарбузи”, що позначає невеликі гарбузи або молоді плоди цієї рослини.

    2. Розмовна назва для насіння гарбуза, звичайно обсмаженого та солоного, що вживається як ласощі.

    3. (у переносному значенні, жартівливо) Про невеликі, округлі предмети або про щось, що нагадує за формою маленькі гарбузи.

  • вираз

    1. Слово або словосполучення, яке вживається для вираження певної думки, поняття, а також засіб мовлення, мовна одиниця.

    2. Спосіб, форма вираження думки, почуттів мовними засобами; характер мовлення.

    3. Словосполучення, фразеологічна одиниця, стійка фраза, що має цілісне значення, яке не збігається з сумою значень її складових (фразеологізм).

    4. Втілення, вияв чого-небудь у певних формах; ознака, знак, що свідчить про щось.

    5. У математиці: комбінація символів, чисел, літер і знаків операцій, що становить запис певного правила, формули або обчислення.

    6. У мистецтві, особливо в акторській грі: виразність, емоційне забарвлення обличчя, погляду, голосу тощо.

  • електорат

    1. Сукупність виборців, які мають право голосу на виборах у певній країні, регіоні чи окрузі.

    2. Коло виборців, які підтримують певну політичну партію, рух, кандидата чи ідеологію.

  • гарбузуватися

    Гарбузуватися — дієслово, яке вживається переважно в західних регіонах України (Гуцульщина, Буковина) і означає: 1. Соромитися, боятися, нерішуче вагатися через сором’язливість або несміливість; бути надто скромним, сором’язливим у поведінці або висловлюваннях.

    Гарбузуватися — 2. (рідше) Поводити себе незграбно, невміло; плутатися, метушитися через недосвідченість або збентеження.

  • виражання

    1. Дія за значенням дієслова «виражати»; висловлювання, передача думок, почуттів, ідей за допомогою мови, мистецтва, жесту тощо.

    2. Спосіб, форма, засіб, у якому щось знаходить своє втілення, відображення; вираз, прояв.

    3. Лінгвістичний термін: мовна одиниця (слово, словосполучення, фразеологізм), що слугує для назви, позначення або характеристики явища, поняття, предмета.

    4. Матем. Комбінація символів (чисел, знаків, літер), що відповідає певній математичній величині або операції; формула.