• гарбха-гриха

    1. У традиційній індійській архітектурі, зокрема в храмовому будівництві, — священна внутрішня частина храму, найважливіше приміщення (святилище), де встановлено головне божество (мурті); серцевина храму, що символізує священну печеру або лоно Всесвіту.

    2. У ширшому архітектурному значенні — центральна, часто найвища частина храму (вежа-шикхара в північно-індійському стилі або вімана в південно-індійському), що вінчає і охоплює внутрішнє святилище.

  • вирахування

    1. Дія за значенням дієслова “вирахувати” — обчислення, підрахунок чогось, встановлення кількості або величини шляхом математичних операцій.

    2. Результат такої дії — отримана після обчислень кількість, число або сума.

    3. (У фінансах, бухгалтерії) Сума грошей, що віднімається від загального доходу, нарахованої суми тощо; утримання, відрахування.

    4. (У логіці) Отримання висновку, логічний висновок, виведення нового судження з одного або кількох інших суджень за певними правилами.

  • електрет

    Електрет — діелектрик, який зберігає електричну поляризацію протягом тривалого часу після зняття зовнішнього електричного поля, тобто має квазіпостійний електричний заряд.

    Електрет — технічний пристрій або матеріал, що використовує властивість електрета для роботи, наприклад, електретний мікрофон, де електретна плівка служить джерелом постійної різниці потенціалів.

  • гарбузячий

    1. Належний гарбузю, властивий гарбузю (у значенні “маленький гарбуз” або “гарбузеня”).

    2. Прикметник, утворений від власної назви “Гарбузь” (прізвище або назва населеного пункту), що означає належність до цієї назви або пов’язаний з нею.

  • вираховування

    1. Дія за значенням дієслова “вираховувати”; математична операція обчислення, підрахунку чогось, встановлення кількості, величини, результату шляхом розрахунку.

    2. Процес логічного висновку, установлення чогось на основі наявних даних, фактів або закономірностей; виведення.

    3. У техніці, геодезії тощо — визначення координат, розмірів, положення об’єкта на основі вимірювань та математичної обробки отриманих даних.

  • виразок

    1. Медичний термін: дефект шкіри або слизової оболонки, що виникає внаслідок некрозу та відторгнення тканини і, на відміну від рани, зазвичай загоюється з утворенням рубця.

    2. У переносному значенні: глибокий внутрішній розлад, негативне явище, що руйнує щось із середини, моральна чи соціальна рана (наприклад, “виразка суспільства”).

  • електра

    1. У давньогрецькій міфології — дочка царя Агамемнона та Клітемнестри, сестра Ореста та Іфігенії, яка допомогла братові помститися за вбивство батька.

    2. У психології (комплекс Електри) — гіпотетичне явище, що полягає в несвідомому потягу доньки до батька та ревнощах до матері (жіночий аналог Едіпового комплексу).

    3. У астрономії — одна з найяскравіших зірок у скупченні Плеяди в сузір’ї Тільця.

  • виразність

    1. Абстрактний іменник, що означає властивість бути виразним, здатність яскраво, чітко та переконливо виражати думки, почуття, ідеї або художні образи.

    2. У мистецтві (літературі, живопису, музиці тощо) — якість твору або його елементів, що полягає у силі емоційного та художнього впливу, у здатності створювати яскраві, запам’ятовуючі образи.

    3. У мовленні чи поведінці — яскравість, емоційна наповненість, що робить їх помітними та ефектними.

  • гарбузяка

    1. Рідкісне прізвисько або неформальна назва, що може вживатися стосовно людини, пов’язаної з гарбузом (наприклад, за зовнішніми ознаками або видом діяльності), або як власна назва персонажа в усній творчості.

    2. У народній творчості або діалектах — можлива зменшувально-пестлива назва гарбуза.

  • виразниця

    1. Жінка, яка висловлює, формулює або втілює в слові чи образі певні думки, ідеї, почуття; представниця, носійка певних поглядів, переконань або творчих принципів.

    2. (у спеціальному вживанні) Пристрій або деталь у техніці, призначені для формування, направлення чи регулювання потоку чогось (наприклад, рідини, газу, світла).