Значення
- (Архітектура) –
У традиційній індійській архітектурі, зокрема в храмовому будівництві, — священна внутрішня частина храму, найважливіше приміщення (святилище), де встановлено головне божество (мурті); серцевина храму, що символізує священну печеру або лоно Всесвіту.
- (Архітектура) –
У ширшому архітектурному значенні — центральна, часто найвища частина храму (вежа-шикхара в північно-індійському стилі або вімана в південно-індійському), що вінчає і охоплює внутрішнє святилище.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гарбха-гриха, р. гарбхи-грихи, д. гарбсі-грисі, з. гарбху-гриху, о. гарбхою-грихою, м. гарбсі-грисі, к. гарбхо-грихо