гекатонхейри

[ɦɛkɑtonxɛjrɪ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Міфологія) –

    У давньогрецькій міфології — сторукі та п’ятдесятиголові велетні, породження Урана та Геї, брати циклопів та титанів, які були ув’язнені батьком у надрах землі, а потім звільнені Зевсом і допомогли йому у боротьбі з титанами.

  2. (Література) –

    Переносно — про могутніх, надзвичайно сильних істот або явища.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гекатонхейра, р. гекатонхейри, д. гекатонхейрі, з. гекатонхейру, о. гекатонхейрою, м. гекатонхейрі, к. гекатонхейра

Більше записів