1. Власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області.
2. (діал.) Місцевість, багата на глину; глинище.
3. (діал.) Посуд, вироблений з глини; гончарний виріб.
4. (діал.) Людина, яка займається видобутком глини або гончарством; гончар.
Словник Української Мови
1. Власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області.
2. (діал.) Місцевість, багата на глину; глинище.
3. (діал.) Посуд, вироблений з глини; гончарний виріб.
4. (діал.) Людина, яка займається видобутком глини або гончарством; гончар.
1. Дія за значенням дієслова “їжджити” — пересування на транспортному засобі або верхи; їзда.
2. (у спеціальному вживанні) Назва одного з традиційних козацьких видів верхової їзди, що включає виконання різноманітних вправ та трюків на коні.
1. Зроблений із глини, виготовлений з глини.
2. Призначений для роботи з глиною, для виготовлення глиняних виробів.
3. Має колір глини; жовтувато-коричневий, рудуватий.
1. Який має великий досвід, багато пережив або перетерпів; загартований життям, битий.
2. Який часто їздить або багато подорожував; досвідчений у дорогах, подорожах.
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “їжак” — невеликий їжак, їжачок.
2. Розмовна назва пристрою для видалення зайвої води з поверхні після миття (наприклад, скла), що являє собою ручку з гумовою насадкою у вигляді клина.
3. Розмовна назва колючої головки реп’яха або будь-якої подібної колючої квіткової або насіннєвої голівки рослини.
4. У переносному значенні — про людину, яка легко дратується, “колюча” у спілкуванні.
1. Стосовний до глиняку (глинистої породи), пов’язаний із ним.
2. Зроблений із глиняку, виготовлений з глинистої породи.
1. Мінеральна порода, що складається переважно з глинистих мінералів, використовується як сировина для виробництва цегли, кераміки тощо; глинистий сланець.
2. (розм.) Велика брила, шматок сухої або спеклої глини.
3. (діал.) Глинистий ґрунт; місцевість з таким ґрунтом.
1. Родина морських голкошкірих тварин класу голотурій, що характеризуються видовженим червоподібним тілом з численними сосочками, які нагадують голки їжака, та наявністю щупалець навколо рота для захоплення їжі; наукова назва — Synaptidae.
2. Застаріла та неофіційна назва родини голкошкірих тварин, представники якої мають характерні довгі голкоподібні вирости на тілі.
1. Рід комах родини їжачкових (Forficulidae), що мають на кінці черевця вирости у вигляді кліщів; вуховертка.
2. Рід багаторічних трав’янистих рослин родини айстрових (Asteraceae) з колючими листками та квітками, зібраними в кошики; будяк.
3. Рід морських голкошкірих тварин класу голотурій (Holothuroidea), що мають видовжене м’яке тіло, вкрите виростами; голотурія, морський огірок.
1. Стосовний до глинцю (різновиду глини, що містить багато піску та домішок), пов’язаний з ним або зроблений з нього.
2. Стосовний до села Глинці (наприклад, Глинцівський цукровий завод), що походить з нього або характерний для нього.