їжачник

[jiʒɑt͡ʃnɪk] Іменник

Буква:Ї

Значення

  1. (Зоологія) –

    Рід комах родини їжачкових (Forficulidae), що мають на кінці черевця вирости у вигляді кліщів; вуховертка.

  2. (Ботаніка) –

    Рід багаторічних трав’янистих рослин родини айстрових (Asteraceae) з колючими листками та квітками, зібраними в кошики; будяк.

  3. (Зоологія) –

    Рід морських голкошкірих тварин класу голотурій (Holothuroidea), що мають видовжене м’яке тіло, вкрите виростами; голотурія, морський огірок.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. їжачник, р. їжачнику, д. їжачникові, з. їжачник, о. їжачником, м. їжачникові, к. їжачнику

Більше записів