їжачок

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “їжак” — невеликий їжак, їжачок.

2. Розмовна назва пристрою для видалення зайвої води з поверхні після миття (наприклад, скла), що являє собою ручку з гумовою насадкою у вигляді клина.

3. Розмовна назва колючої головки реп’яха або будь-якої подібної колючої квіткової або насіннєвої голівки рослини.

4. У переносному значенні — про людину, яка легко дратується, “колюча” у спілкуванні.

Приклади:

Приклад 1:
Він, видно, був доброї вдачі, а удавав з себе неприступну злюку — рятувався від «приятелів», сидів такий нашорошений, змобілізований геть увесь, наче аж колючий, мов їжачок. Це стільки сиділо справа, повернуті лицем до середини.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Приклад 2:
освiдчивши, що її не цiкавлять усякi там емiгрантськi покидьки, що в час, коли мiжнародна обстановка така складна й напружена, i що її завжди обурювала молодь, яка слухає рiзнi радiоголоси, — вiн вирячився на неї обома парами скляних очей i, здавалось, забув дихати: йшов їжачок по лiсi, забувсь як дихати i здох, — а щоб знав! Задоволена була з себе як нi‑коли: перший iспит на дорослiсть — i не послизнулась!).
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”