1. Дія за значенням дієслова “анонсувати”; попереднє оголошення, повідомлення про майбутню подію, вихід твору, товару тощо з метою залучити увагу.

2. Процес або процедура інформування публіки про заплановану подію, новинку, продукт за допомогою спеціальних повідомлень (анонсів) у ЗМІ, на рекламних носіях або в інтернеті.

Анортоплоїдія — це рідкісна генетична аномалія, хромосомний порушення, при якому диплоїдний набір хромосом представлений непарним числом хромосом, наприклад, 45 або 47 замість нормальних 46 у людини, що є наслідком нерозходження статевих хромосом під час мейозу.

Анортосієніт — рідкісний мінерал класу силікатів, що є кальцієво-алюмінієвим силікатом (CaAl₂Si₂O₈) та належить до групи плагіоклазів; безбарвна або світла лужна фельдшпатова порода, що складається майже виключно з мінералу анортиту.

Анортосієніт — магматична гірська порода групи габроїдів, що складається переважно з плагіоклазу (лабрадору або бітовніту) з незначною домішкою піроксенів, олівіну та інших мінералів; характерна складова анортозитових масивів.

Анортоспіраль — власна назва роду деревних рослин родини бобових, поширеного в тропічних регіонах Африки, Азії та Австралії, відомого своїми витоптаними, спірально закрученими стручками.

Анорхідія — вроджена аномалія розвитку, що характеризується повною відсутністю яєчок у чоловіка при наявності зовнішніх чоловічих статевих органів.

1. Вроджена аномалія розвитку, при якій у новонародженої дитини відсутні яєчка.

2. У медицині — стан повної відсутності яєчок у чоловіка, що може бути вродженим або набутим (наприклад, внаслідок хірургічного видалення).

Аноскоп — медичний інструмент у вигляді порожнистої трубки з освітленням, що використовується для огляду анального каналу та нижньої частини прямої кишки.

1. Відсутність або повна втрата нюху, здатності відрізняти запахи; одна з форм аносмії.

2. (У міфології) У давньогрецькій міфології — одна з трьох гарпій, персоніфікація безвітря, штилю (разом з Аелло та Келено).

Аносмія — повна або часткова втрата нюху, нездатність відрізняти запахи, що може бути тимчасовою або постійною, вродженою або набутою внаслідок травм, захворювань носової порожнини, нервової системи тощо.