1. Дієслово, що означає: спокушаючи, заманюючи, викликати когось, щоб той покинув якесь місце або приховане становище; витягти, випровадити обманом.

2. Отримати щось від когось шляхом хитрощів, обману, умовлянь або інших спокус; випросити, витягти.

1. (розм.) Докладаючи великих зусиль, вивільнитися, вирватися, викрутитися з якоїсь ситуації або з-під чиєїсь влади, контролю.

2. (перен., розм.) З великими труднощами, хитрістю або обманом отримати щось, домогтися чогось.

1. (розм.) Діями або словами викликати у когось сильне збудження, хвилювання, призвести до втрати самовладання.

2. (перен., розм.) З великими труднощами, клопотами щось отримати, добути, витягти у когось.

1. (розм.) Вийти, вибратися звідкись, залишити якесь місце, часто з труднощами або після тривалого перебування.

2. (перен., розм.) Вивільнитися, звільнитися від якогось стану, обов’язку, ситуації, що сковує або обтяжує.

1. Отримати щось від когось обманом, хитрощами, умовляннями або іншими способами, спрямованими на подолання небажання віддавати.

2. Викликати, спровокувати появу когось або чогось, змусити вийти, показатися (часто з певного місця або стану).

3. Розмовне: витягти, дістати гроші (зазвичай значну суму), часто з труднощами або вмовивши когось.