вимантачити

1. (розм.) Діями або словами викликати у когось сильне збудження, хвилювання, призвести до втрати самовладання.

2. (перен., розм.) З великими труднощами, клопотами щось отримати, добути, витягти у когось.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |