Значення
- (Психологія) –
(розм.) Діями або словами викликати у когось сильне збудження, хвилювання, призвести до втрати самовладання.
- (Лінгвістика) –
(перен., розм.) З великими труднощами, клопотами щось отримати, добути, витягти у когось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я вимантачу, ти вимантачиш, він вимантачить, ми вимантачимо, ви вимантачите, вони вимантачать