виманений

[ʋɪmɑnɛnɪj] Прикметник

Буква:В

Значення

  1. (Психологія) –

    Який був виманений, тобто виведений зі стану маніпсування (застаріла форма слова “маніпулювання”) або під впливом манії; той, що позбувся нав’язливої ідеї, божевільного захоплення.

  2. (Література) –

    (У переносному значенні) Позбавлений чарів, звільнений від чарування, зачарування; той, на кого перестала діяти магія, закляття.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. виманений, р. виманеного, д. виманеному, з. виманеного, о. виманеним, м. виманенім

Більше записів