1. (діалектне, західні регіони) Який має властивість вигинатися, гнучкий, пружний; здатний згинатися без ламання.
2. (переносне значення, рідко) Покірний, слухняний, поступливий; такий, що легко піддається впливу.
Словник Української Мови
1. (діалектне, західні регіони) Який має властивість вигинатися, гнучкий, пружний; здатний згинатися без ламання.
2. (переносне значення, рідко) Покірний, слухняний, поступливий; такий, що легко піддається впливу.
Властивість або стан, що характеризується наявністю двох послідовних каскадів (ступенів, етапів), де вихід першого каскаду є входом для другого.
Принцип або технічна особливість будови, організації чи функціонування системи, пристрою чи процесу, в якому основна функція реалізується через два окремих, послідовно включених модулі або стадії.
Який має властивість вигойлюватися, тобто легко згинатися, гнутися, бути гнучким.
1. Властивість апарату, пристрою або системи, що забезпечує одночасну передачу, запис або відтворення двох незалежних сигналів (наприклад, звукових каналів для лівого та правого динаміків у стереозвученні).
2. У медіаполітиці та комунікаціях: принцип організації інформаційного простору, згідно з яким трансляція програм здійснюється одночасно двома мовами (наприклад, українською та кримськотатарською) або для двох різних аудиторій.
1. (про рослини) Розростатися, витягуватися вгору, набувати високого, стрункого вигляду; випростуватися.
2. (переносно, про людину) Випростати свою постать, стати струнким, підтягнутим; випнути груди, випрямити плечі, часто з відтінком пихи або самозадоволення.
1. Будова, структура або організація, що складається з двох окремих відділів, камер, порожнин або секцій.
2. У біології (анатомії, зоології, ботаніці) — наявність двох порожнин у органі або структурі організму (наприклад, двокамерне серце, що складається з передсердя та шлуночка).
3. У політичній термінології — структура вищого законодавчого органу (парламенту), що складається з двох палат (наприклад, двокамерна система — бікамералізм).
1. Доконаний вид до дієслова “гойдувати” — здійснити коливальні рухи вниз-вгору або з боку в бік протягом певного часу, похитувати, гойдати щось.
2. Розм. Витримати, витерпіти, перебути якийсь неприємний, тривалий або нудний процес, подію.
1. Технічний термін, що позначає властивість електромережі, системи живлення або пристрою мати два незалежні кабелі (лінії) для підвищення надійності та безперебійності електропостачання, як правило, через можливість резервування або паралельної роботи.
2. У переносному значенні — стан подвійності, наявність двох паралельних, часто формально незалежних, структур, каналів, систем або підходів для виконання однієї функції, що може призводити до неефективності або внутрішніх суперечностей.
1. Розгойдуватися, гойдатися з боку в бік, розхитуватися (про предмети).
2. Ходити, рухатися повільно, незграбно або з розгойдуванням; важко пересуватися (про людину або тварину).
3. Перен., розм. Вагатися, довго не приймати рішення; тягти, затягувати щось.
1. Розгойдувати, розхитувати щось, надаючи йому поступального або обертального руху.
2. Розважливо, не поспішаючи йти, переважно розгойдуючись у стегнах; вигойдуватися.