1. Технічний термін, що позначає властивість електромережі, системи живлення або пристрою мати два незалежні кабелі (лінії) для підвищення надійності та безперебійності електропостачання, як правило, через можливість резервування або паралельної роботи.
2. У переносному значенні — стан подвійності, наявність двох паралельних, часто формально незалежних, структур, каналів, систем або підходів для виконання однієї функції, що може призводити до неефективності або внутрішніх суперечностей.