Словник Української Мови
1. Ранньохристиянське релігійне писання, що розповідає про життя, вчення, смерть і воскресіння Ісуса Христа; одна з чотирьох канонічних книг Нового Заповіту, авторство яких приписується Матвію, Марку, Луці та Івану.
2. Перша частина Божественної літургії в православ’ї та греко-католицизмі, під час якої читається уривок з однієї з цих книг.
3. Перен. Основоположне вчення, ідея або принцип, якому щиро і непохитно слідують; символ віри в широкому, нерелігійному значенні.
1. Кружевна або шита оксамитом, шовком тощо оздоба у вигляді оборки або зборок на грудях чоловічої сорочки, що виступає з-під коміра, а також подібна прикраса на жіночому одязі.
2. Шкірна збірка під щелепою у деяких земноводних (наприклад, в жаби) та птахів (наприклад, у тетерука), що здатна роздуватися.
3. Рідкий, неохайно виглядаючий комір, краї якого розхристано виступають з-під верхнього одягу.
1. Який стосується Євангелія, пов’язаний з Євангелієм; біблійний, євангельський.
2. Який стосується протестантських церков, що визнають винятковий авторитет Біблії, особливо Євангелій, та наголошують на особистій вірі й спасінні через Христа (наприклад, лютеранство, кальвінізм, методизм тощо); протестантський.
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Старосамбірському районі (за сучасним адміністративним поділом — у Львівській області).
2. Заст. та діал. Місцевість, багата на болота, ставки або озера, де водиться багато жаб; жаб’яче місце.
1. Жінка, яка сповідує євангельське християнство (протестантизм), послідовниця євангелічної церкви.
2. Учений-богослов, фахівець з євангельських текстів або дослідниця Євангелій.
3. Учений-філолог, дослідниця, яка спеціалізується на вивченні мови та текстів Євангелій.
1. Жінка, яка проповідує християнське вчення, зокрема віру в Ісуса Христа та істини Євангелія.
2. Представниця протестантської християнської конфесії, що визнає Євангеліє єдиним джерелом віровчення та спасіння через віру (євангельські християни).
3. Авторка одного з чотирьох канонічних Євангелій у Новому Завіті (Матвія, Марка, Луки або Івана); традиційно вважається, що всі євангелісти були чоловіками, тому це значення вживається рідко, переважно в гіпотетичному контексті.
1. Рослина родини жовтецевих з жовтими квітами, що росте на болотах і вологих місцях; жовтець повзучий (Ranunculus repens).
2. Зоол. Рід земноводних родини круглякових (Pelobates).
3. Заст. Той, хто ловить або продає жаб; також — любитель жаб’ячого м’яса.
4. Заст. Місце, де водиться багато жаб; жабине болото.