жабо

1. Кружевна або шита оксамитом, шовком тощо оздоба у вигляді оборки або зборок на грудях чоловічої сорочки, що виступає з-під коміра, а також подібна прикраса на жіночому одязі.

2. Шкірна збірка під щелепою у деяких земноводних (наприклад, в жаби) та птахів (наприклад, у тетерука), що здатна роздуватися.

3. Рідкий, неохайно виглядаючий комір, краї якого розхристано виступають з-під верхнього одягу.

Приклади вживання

Приклад 1:
Оттуда й понеслась плебейська мода: нази­ вать фігуру каралєвою, і тикать пальцьом на її жабо, глузливо ухми­ ляясь. Для нас ці дрязги — не очінь важний матеріал, бо практичної цінності він не становить.
— Невідомий автор, “020 Brinikh Mikhailo Shakhmati Dlia Dibiliv”

Частина мови: іменник (однина) |