1. Сильне, пристрасне бажання чогось; прагнення, потяг до когось або чогось.
2. (у літературознавстві) Тематичний напрям у західноєвропейській поезії XIII–XIV століть, що виражав тугу лицаря за недоступною дамою серця; також твір цього напряму.
-
євмен
Євмен — чоловіче особове ім’я грецького походження (дав.-гр. Εὐμένης), що означає “доброзичливий”, “благодушний”.
Євмен — у давньогрецькій міфології та історії: ім’я кількох персонажів, найвідомішим з яких є Євмен Кардійський (бл. 362—316 рр. до н. е.), полководець, секретар Александра Македонського, один з діадохів.
-
жаданка
1. Рідкісне українське прізвище.
2. Власна назва географічних об’єктів (наприклад, села, річки) в Україні.
3. (діал., заст.) Назва однієї з ягід: ожини, костяниці ажини; також сама рослина, на якій ростуть такі ягоди.
-
євлогіївна
Євлогіївна — жіноча форма від по батькові, утворена від чоловічого імені Євлогій, що вказує на дочку Євлогія або жінку, чиїм батьком є Євлогій.
-
жаданий
1. Такий, якого дуже хочуть, до якого відчувають сильне прагнення; очікуваний, бажаний.
2. Улюблений, милий, дорогий (про людину).
-
євлогійович
Патронімічне прізвище, утворене від чоловічого імені Євлогій, що вказує на походження від батька з таким іменем (син Євлогія).
-
жада
1. (у давньоруській міфології) Зла, ворожо налаштована душа померлої людини, що не знайшла спокою і шкодить живим; зазвичай уособлюється як примара, привид.
2. (переносне значення, заст.) Надмірна, ненаситна пристрасть до чогось; палке бажання, жадібність.