1. Сильне, пристрасне бажання чогось; прагнення, потяг до когось або чогось.
2. (у літературознавстві) Тематичний напрям у західноєвропейській поезії XIII–XIV століть, що виражав тугу лицаря за недоступною дамою серця; також твір цього напряму.
жадання
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Як і, напр., Ваше жадання міркувати про школи і течії в украній- ському гарному митецьтві або і в політиці, як напр., нацйо- налізм. З рештою, ми будемо навіть заінтересовані почути від Вас відчит про сьогорічну епідемію холери в Укранії.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Молода сила тремтить i поривав з кожної жилки стебла; клекотить в соках надiя й те велике жадання, що його звати — плодючiсть. Я тiльки тепер побачив село — нужденну купку солом’яних стрiх.
— Невідомий автор, “178 Intermezzo Mikhailo Kotsiubinskii”
Частина мови: іменник (однина) |