• єри

    1. Назва літери “ы” в кириличному алфавіті, що використовується в деяких слов’янських мовах (наприклад, російській, білоруській), але відсутня в сучасній українській абетці.

    2. У переносному значенні — про щось незрозуміле, заплутане або невідоме (зазвичай у виразах на кшталт “читати/писати єри”, тобто щось незбагненне або безглузде).

  • жебрувати

    Жебрувати — просити милостиню, ходити по жебраках, займатися жебрацтвом.

  • єретиччин

    Належний до єретични, пов’язаний з нею; властивий єретичні.

  • жебрування

    1. Дія за значенням дієслова “жебрати”; випрошування милостині, подаяння, збір пожертвувань (переважно серед мирян) для певної релігійної спільноти, монастиря або церковних потреб.

    2. (у розширеному значенні) Збір коштів, пожертв або іншої матеріальної допомоги шляхом випрошування, часто асоціюється з негідним, настирливим або принизливим способом дій.

  • єретичний

    1. (реліг.) Який стосується єресі, характерний для єресі; що містить єресь, відступає від офіційного церковного вчення.

    2. (перен.) Який різко розходиться з загальноприйнятими поглядами, думками; відхиляється від загальновизнаної доктрини, догми в якій-небудь галузі знання чи суспільного життя.

  • жеброта

    Жеброта — власна назва села в Україні, розташованого в Бережанській громаді Тернопільської області.

  • єретичка

    Жінка або дівчина, яка сповідує єресь, тобто релігійне вчення, що відхиляється від офіційної догматики та вважається відступницьким.

    Переносно: жінка, яка рішуче відступає від загальноприйнятих у певному середовищі норм, правил або переконань; відступниця, новаторка.

  • жебри

    Жебри — власна назва села в Україні, розташованого в Бориспільському районі Київської області.

    Жебри — власна назва села в Україні, розташованого в Ковельському районі Волинської області (історична назва сучасного села Жабки).

  • єретиця

    Єретиця — жіночий відповідник до слова “єретик”; жінка, яка сповідує єресь, відступає від офіційного церковного вчення та поширює релігійні погляди, що визнані помилковими та засудженими церквою.

  • жебраччин

    1. Властивий жебракам, характерний для них; такий, що стосується жебрацтва.

    2. Убогий, злиденний, що нагадує жебрацький спосіб життя або стан.