Геродієтетика — власна назва наукової дисципліни, присвяченої вивченню життя, творчості та історичної спадщини давньогрецького історика Геродота, якого часто називають «батьком історії».
-
віячка
Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Яремчанській міській громаді.
-
віяння
1. (діал.) Дія за значенням дієслова віяти; відокремлення зерна від полови шляхом підкидання його на вітрі за допомогою лопати або решета.
2. (перен., заст.) Легкий, ніжний порив, подув (вітру, повітря).
3. (перен., рідк.) Розповсюдження, поширення (ідей, поглядів, настроїв).
-
геродонтика
1. Розділ стоматології, що вивчає особливості діагностики, лікування та профілактики захворювань зубів, ясен і порожнини рота у людей похилого та старечого віку.
2. Стоматологічна допомога, орієнтована на потреби літніх пацієнтів, що враховує вікові зміни тканин, наявність загальних хронічних захворювань та специфіку лікарських взаємодій.
-
епірський
1. Стосунковий до Епіру — історичної області на північному заході Греції та півдні Албанії; властивий цій області, що походить із неї.
2. Стосунковий до Епірського царства (давньодержавного утворення на території Епіру) або до Епірського деспотату (середньовічної держави).
-
віянка
Віянка — ручне сільськогосподарське знаряддя для віювання (очищення) зерна від полови та сміття, що складається з дерев’яного піддона з високими бортами та лопатою для підкидання зерна на вітрі.
Віянка — розмовна назва віялки (вентилятора) — пристрою для створення потоку повітря.
Віянка — застаріла назва для великого віяла, яким обмахувалися.
-
епірема
1. У давньогрецькій філософії — короткий вислів, сентенція, що містить загальну життєву мудрість або філософське правило; часто вживається як синонім до слова «афоризм».
2. У риториці та поетиці — короткий, афористичний висновок або мораль, якою завершується байка, притча або інший повчальний твір.
-
віяльце
1. Зменшувально-пестливе від слова “віяло”: невелике віяло, часто декоративне або призначене для легкого обмахування.
2. (у ботаніці) Частина складно-перистого листка папороті, що складається з ряду листочків, розташованих по обидва боки від загального стриженька.
3. (у зоології) Одна з пластинчастих частин, що утворюють зябровий апарат у двостулкових молюсків (наприклад, мідій).
-
геродермія
Геродермія — рідкісне генетичне захворювання, що характеризується передчасним старінням шкіри та її придатків, часто асоційоване з синдромами прогерії (наприклад, синдром Вернера).
-
віяльниця
1. Пристрій для віювання зерна, що складається з дерев’яного каркаса та сита, який рухом повітря відокремлює зерно від полови та сміття.
2. Застаріла назва для великого віяла, яке використовували для тієї ж мети — очищення зерна від висівок і пилу.
3. У техніці — частина деяких механізмів (наприклад, у молотарці), призначена для відділення висівок від зерна за допомогою повітряного потоку.