віяльниця

1. Пристрій для віювання зерна, що складається з дерев’яного каркаса та сита, який рухом повітря відокремлює зерно від полови та сміття.

2. Застаріла назва для великого віяла, яке використовували для тієї ж мети — очищення зерна від висівок і пилу.

3. У техніці — частина деяких механізмів (наприклад, у молотарці), призначена для відділення висівок від зерна за допомогою повітряного потоку.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |