1. Властивість або якість людини, що відповідає загальновизнаним нормам моралі, етики та пристойної поведінки у суспільстві; порядність, чемність, добропорядність.

2. Відповідність дій, вчинків, зовнішнього вигляду або мови загальноприйнятим нормам пристойності та доброго тону; пристойність.

1. Стан повного задоволення життям, матеріального достатку, душевного спокою та щастя; добробут.

2. (у спеціальному вжитку) Успішний, сприятливий перебіг, завершення чого-небудь; благополучний результат (наприклад, подорожі, операції).

1. Стан спокою, задоволення, матеріального та духовного достатку; щасливе, безтурботне життя.

2. Успішний, сприятливий перебіг, стан справ; відсутність негараздів, проблем.

1. Властивість або якість людини, що характеризується добрими, щирими намірами, прагненням до добра, чесності та порядності; добронаміреність.

2. (У книжковій мові) Формальна, часто офіційна демонстрація добрих намірів, яка може не підкріплюватися реальними вчинками.

1. Політична благонадійність — відповідність політичних поглядів, діяльності або поведінки особи вимогам та очікуванням існуючої влади; лояльність до державного ладу.

2. Застаріле: надійність, вірність, чесність, доброчесність у виконанні обов’язків або зобов’язань.

1. Приємність, мелодійність звучання мови, музики, співу тощо; гармонійність звуків.

2. Властивість мовних одиниць (слів, словосполучень, речень), що полягає в приємності та гармонійності їхнього звучання для слуху; евфонія.

1. Дія за значенням дієслова «благодіяти»; надання добра, допомоги, вияв доброти, милосердя щодо когось; добродійність.

2. (у релігійному контексті) Божественне втручання, дарування благ, чудо як прояв милості Божої.

3. (застаріле) Доброчинний вчинок, добродійництво; також саме добро, благо, отримане внаслідок такої дії.

1. Добровільна безоплатна діяльність, спрямована на надання матеріальної, фінансової, соціальної або іншої допомоги особам або організаціям, які цього потребують, а також підтримку суспільно корисних проектів.

2. Система або сукупність організованих дій, закладів, фондів, спрямованих на філантропічну діяльність.

3. (Переносне значення) Готовність до співчуття, милосердя, безкорислива доброта як риса характеру.

1. Жінка, яка займається благодійністю, добровільно надає матеріальну або фінансову допомогу нужденним, опікується незаможними, підтримує громадські чи соціальні ініціативи.

2. (заст.) Жінка, яка виявляє доброту, милосердя, робить добрі справи, дарує блага.

1. Систематична діяльність, спрямована на надання безоплатної матеріальної, фінансової або іншої допомоги нужденним, соціально незахищеним верствам населення, а також на підтримку громадсько корисних проектів у сферах охорони здоров’я, освіти, культури тощо; філантропія.

2. Конкретна благодійна акція, пожертва або дія, що має на меті чинити добро та приносити суспільну користь.