1. Властивість або якість людини, що характеризується добрими, щирими намірами, прагненням до добра, чесності та порядності; добронаміреність.
2. (У книжковій мові) Формальна, часто офіційна демонстрація добрих намірів, яка може не підкріплюватися реальними вчинками.