1. Жінка або дівчина, яка відрізняється безсоромністю, повною відсутністю сорому; сором’язлива, безстидна особа.

2. (у прямому значенні) Жінка або дівчина, яка не має сорому як природженої якості (застаріле або рідковживане).

Безсоромник — людина, яка не має сорому, поводиться нахабно, безсоромно; нахаба, сором’язливий.

1. Стан, коли людина не може заснути або спить недостатньо, порушення сну, що характеризується труднощами з засинанням, частими пробудженнями або раннім прокиданням.

2. (у ширшому значенні) Відчуття недосипання, виснажливої неспроможності зануритися у глибокий, відновлювальний сон, що часто супроводжується тривогою та напруженням.

3. (мед.) Розлад сну (асомнія), що є симптомом різних нервових, психічних або соматичних захворювань або самостійним патологічним станом.

1. Патологічний стан, порушення сну, що характеризується недостатньою тривалістю або глибиною нічного сну, неможливістю заснути або передчасним пробудженням.

2. Переносно: стан тривоги, душевного непокою, коли людина не може знайти спокою або відволіктися від важких думок.

1. Порушення сну, що характеризується труднощами з засинанням, частим пробудженням або недостатньо глибоким сном, що призводить до відчуття невиспаності та втоми.

2. Переносно: стан тривоги, душевного непокою, коли людина не може знайти спокою або відволіктися від важких думок.

Властивість або якість людини, що характеризується відсутністю почуття моральної відповідальності за свої вчинки, несвідомістю, недбайливістю щодо виконання обов’язків або порушенням загальноприйнятих норм чесності.

Поведінка або вчинок, що свідчать про таку властивість; безчесний, аморальний учинок.

1. Абстрактний іменник, що позначає стан або явище відсутності снігового покриву на поверхні землі протягом певного періоду часу, зокрема взимку.

2. У кліматології та гідрології — характеристика періоду (зими, сезону) або території, для яких властиве повне або тривале відсутнє сніжного покриву.

1. Відсутність снігу або снігового покриву на поверхні землі взимку або в холодну пору року.

2. Період аномально теплої зими, коли сніг не випадає або швидко тане, що є відхиленням від кліматичної норми.

3. (У переносному значенні) Стан, ситуація або період, позбавлений чогось світлого, чистого, радісного або святкового; образне позначення смутку, втрати або емоційної пустоти.

1. Властивість живого організму, яка полягає в теоретичній неможливості його фізичної смерті; стан вічного існування.

2. У релігійних, філософських та міфологічних уявленнях — вічне існування душі або духовної сутності людини після смерті тіла.

3. Переносно: тривалість існування, пам’ять про когось або щось, що зберігається у нащадків, в історії, культурі (наприклад, безсмертя подвигу, безсмертя слави).

1. Рід однорічних або багаторічних трав’янистих рослин родини айстрових, що мають сухі, часто яскраво забарвлені квіткові голівки, які довго зберігають форму та колір після висушування; рослина цього роду (Helichrysum).

2. Народна назва кількох видів рослин з подібними властивостями, зокрема кошачої лапки дводомної (Antennaria dioica) та гвоздики піщаної (Dianthus arenarius), сухі квітки яких також довго не в’януть.

3. Переносно: символ або втілення вічності, невмирущості; те, що залишається в пам’яті назавжди.