безсмертя

[bɛzsmɛrtjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Біологія) –

    Властивість живого організму, яка полягає в теоретичній неможливості його фізичної смерті; стан вічного існування.

  2. (Релігія) –

    У релігійних, філософських та міфологічних уявленнях — вічне існування душі або духовної сутності людини після смерті тіла.

  3. (Філософія) –

    Переносно: тривалість існування, пам’ять про когось або щось, що зберігається у нащадків, в історії, культурі (наприклад, безсмертя подвигу, безсмертя слави).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. безсмертя, р. безсмертя, д. безсмертю, з. безсмертя, о. безсмертям, м. безсмерті, к. безсмертя

Більше записів