Значення
- (Біологія) –
Властивість живого організму, яка полягає в теоретичній неможливості його фізичної смерті; стан вічного існування.
- (Релігія) –
У релігійних, філософських та міфологічних уявленнях — вічне існування душі або духовної сутності людини після смерті тіла.
- (Філософія) –
Переносно: тривалість існування, пам’ять про когось або щось, що зберігається у нащадків, в історії, культурі (наприклад, безсмертя подвигу, безсмертя слави).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безсмертя, р. безсмертя, д. безсмертю, з. безсмертя, о. безсмертям, м. безсмерті, к. безсмертя