безсмерток

[bɛzsmɛrtok] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Рід однорічних або багаторічних трав’янистих рослин родини айстрових, що мають сухі, часто яскраво забарвлені квіткові голівки, які довго зберігають форму та колір після висушування; рослина цього роду (Helichrysum).

  2. (Ботаніка) –

    Народна назва кількох видів рослин з подібними властивостями, зокрема кошачої лапки дводомної (Antennaria dioica) та гвоздики піщаної (Dianthus arenarius), сухі квітки яких також довго не в’януть.

  3. (Література) –

    Переносно: символ або втілення вічності, невмирущості; те, що залишається в пам’яті назавжди.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. безсмертки, р. безсмерток, д. безсмерткам, з. безсмертки, о. безсмертками, м. безсмертках, к. безсмертки

Більше записів