Словник Української Мови
1. Старовинна індійська філософсько-релігійна система, що пропонує шлях до духовного просвітлення та звільнення через самопізнання, медитацію, аскетизм і спеціальні психофізичні вправи.
2. Сукупність фізичних і психічних практик (асан, пранаям, медитацій), спрямованих на досягнення гармонії тіла та розуму, розвиток самоконтролю і самовдосконалення, що походять з однойменної філософської системи.
3. Одна з шести ортодоксальних систем (даршан) індійської філософії, заснована на вченні Патанджалі.
Власна назва персонажа з українського фольклору, домашнього духа, який, на відміну від домовика, вважається злим і шкідливим; уособлення нещастя, що поселилося в хаті.
1. Послідовник індуїзму, який практикує комплекс фізичних, психічних та духовних вправ (йогу) для досягнення звільнення від матеріального світу та злиття з верховним духом.
2. Людина, яка професійно або аматорсько займається йогою як системою фізичних вправ і певною філософією способу життя.
Жінка, яка виконує роботу з ведення домашнього господарства (прибирання, приготування їжі, прання тощо) в чужій сім’ї за плату, наймана домашня працівниця.
1. Пов’язаний із системою відліку, в якій центр мас планети Юпітер є початком координат, а площина його екватора слугує основною площиною.
2. У астрономії та космонавтиці: що описує рух або положення об’єкта (наприклад, космічного апарата, супутника) відносно Юпітера як центрального тіла.
Жінка, яка грає на домрі — народному щипковому музичному інструменті.
1. Стосовний до йовіграфії — творчого методу, заснованого на поєднанні біографічного дослідження з художнім вимислом, де реальні факти життя особистості (переважно відомої) стають основою для художньої інтерпретації та домислу.
2. Характерний для творів (книг, фільмів, п’єс тощо), створених за допомогою методу йовіграфії, що поєднують документальну точність з художнім вимислом.
Музикант, який грає на домрі.
Йовівна — жіноче ім’я, утворене від чоловічого імені Йов, що вказує на походження або належність (дочка Йова).
Різновид домри, три- або чотириструнний щипковий музичний інструмент із діапазоном і тембром, подібним до тенорового голосу, що використовується переважно в оркестрах народних інструментів.