Словник Української Мови
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “калина” — невелика калина, калинонька.
2. Назва відомої російської народної пісні, а також музичного твору на її основі, що набула міжнародної популярності.
3. Розмовна назва ягід калини.
4. У переносному значенні — ласкаве звертання до дівчини або жінки.
Йолкін — власна назва, що позначає персонажа з циклу оповідань та повістей українського письменника Олеся Бердника “Зоряний корсар”. Це ім’я космічного мандрівника, одного з центральних героїв цього науково-фантастичного твору.
1. Власна назва колишнього міста в Росії (нині місто Твер).
2. Власна назва низки населених пунктів на території України, Росії та інших країн колишнього СРСР, названих на честь радянського державного діяча М. І. Калініна.
3. Розмовна назва вулиці, проспекту, площі тощо, що носили ім’я М. І. Калініна в різних населених пунктах.
1. Дія за значенням дієслова «допомагати»; активна участь у чиїйсь праці, сприяння комусь, чомусь для досягнення мети, полегшення ситуації або виходу зі складних обставин.
2. Те, що служить засобом для такого сприяння; кошти, ресурси, підтримка (матеріальна, фінансова, технічна тощо), надані комусь.
3. Сукупність заходів, послуг, спрямованих на забезпечення життєвих потреб, покращення становища окремих осіб або груп (наприклад, соціальна, гуманітарна, медична допомога).
4. У військовій справі — підкріплення, резерви, що надсилаються для посилення військ або для участі у битві.
5. Усталена формула звертання з проханням про рятування, втручання (наприклад, кричати про допомогу).
Йола — традиційне українське прізвище, поширене серед лемків та гуцулів.
Йола — рідка назва невеликого вітрильного або гребного човна, що вживається переважно в західних регіонах України (аналогічно словам “човен”, “баркас”).
1. Листопадний кущ або невелике дерево родини жимолостевих з білими квітами, червоними гіркуватими ягодами, що мають лікувальні властивості, та з цінною деревиною (Viburnum opulus).
2. Плід цієї рослини — червоні, блискучі, гіркуваті ягоди, що вживаються в їжу, народній медицині та використовуються як символ.
3. (переносне) У народній творчості та пісенному фольклорі — символ краси, молодості, дівоцтва, любові, рідної землі, а також крові та роду.
1. У лінгвістиці: процес або результат утворення дієслів (дієслівних форм) від основ інших частин мови (іменників, прикметників, прислівників тощо) за допомогою суфіксів, префіксів або їх комбінації; вербалізація.
2. У граматиці: категорія дієслів, що виражає відношення дії до її об’єкта або мети, зокрема, утворення відмінкових форм дієслів (наприклад, переходних від непереходних).
Йол — власна назва традиційного язичницького свята зимового сонцестояння у германських народів, зокрема у скандинавів, яке з прийняттям християнства стало асоціюватися зі святкуванням Різдва.
Йол — у сучасній культурі (особливо в неоязичницьких та фентезійних творах) символічне позначення різдвяно-новорічного періоду, зимових свят, що часто пов’язане з образами стародавніх звичаїв, природи та міфології.
1. (історичне) Особа, яка займалася калимництвом — збиранням подарунків (калима) для молодого після весілля, коли він відвідував родину дружини.
2. (переносне, розмовне) Той, хто любить отримувати подарунки, вигоди; корислива людина.
Йокусіцу (яп. 浴室) — ванна кімната в традиційному японському житлі або сучасному будинку, буквально “приміщення для ванни”. Цей термін частіше зустрічається в офіційних документах, планах будинків або готелях
Йокусіцу — назва спеціалізованої компанії або бренду в сфері виробництва сантехніки, оздоблювальних матеріалів або аксесуарів для ванних кімнат.