Значення
- (Лінгвістика) –
У лінгвістиці: процес або результат утворення дієслів (дієслівних форм) від основ інших частин мови (іменників, прикметників, прислівників тощо) за допомогою суфіксів, префіксів або їх комбінації; вербалізація.
- (Лінгвістика) –
У граматиці: категорія дієслів, що виражає відношення дії до її об’єкта або мети, зокрема, утворення відмінкових форм дієслів (наприклад, переходних від непереходних).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. допоминання, р. допоминання, д. допоминанню, з. допоминання, о. допоминанням, м. допоминанні, к. допоминання