Автосенсибілізація — у медицині та імунології: процес підвищення чутливості (сенсибілізації) організму до власних білків або тканин, що виникає внаслідок їхньої зміни під впливом різних факторів (наприклад, токсинів, інфекцій, травм) і може призводити до розвитку аутоалергічних захворювань.

Автосервіс — підприємство або спеціалізована майстерня, що займається технічним обслуговуванням, діагностикою, ремонтом та усуненням несправностей автомобілів.

Автосервіс — комплекс послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів.

Автосеротерапія — метод лікування, при якому пацієнту вводять його власну сироватку крові, зібрану та іноді оброблену певним чином, з метою стимулювання захисних сил організму чи лікування конкретного захворювання.

Автосеротерапія — застарілий терапевтичний прийом, що застосовувався в медицині минулого (наприклад, для лікування хронічних інфекцій чи алергій), заснований на введенні підшкірно або внутрішньом’язово власної сироватки крові пацієнта.

1. Автосин — власна назва радянського автомобіля-фургона малого класу, що випускався на базі легкового автомобіля “Москвич-412” з 1973 року на Ризькій автобусній фабриці (РАФ). Призначався для перевезення дрібних вантажів.

2. Автосин — власна назва радянського вантажного причепа для легкових автомобілів, що випускався з 1960-х років. Мав металевий кузов з задніми двостулковими дверима та бортовими вікнами.

Автосинекліза — у геології: тектонічне опускання центральної частини великої структури (наприклад, синеклізи або платформи), що відбувається самостійно, під власною вагою, внаслідок охолодження та згущення літосферних порід.

Автосинхронізатор — пристрій або система, що автоматично забезпечує синхронізацію (узгодження у часі) роботи кількох механізмів, процесів або сигналів без безпосереднього втручання людини.

Автосинхронізатор — у кінематографі та телебаченні: технічний пристрій або програмне забезпечення для автоматичного синхронізування (зведення) відеоряду та звукової доріжки.

1. (техн.) Автоматичне узгодження (синхронізація) частот, фаз або швидкості роботи двох або більше пов’язаних систем, пристроїв або процесів без безпосереднього втручання людини.

2. (кінематогр.) Спосіб озвучування фільмів, при якому звук (музика, шуми, діалоги) записується окремо від зображення, а потім автоматично синхронізується з ним у єдиний стрічковий носій.

1. (поліграфія) Автоматизований процес склеювання відбитих аркушів паперу для формування книжкового блоку або брошури за допомогою спеціального обладнання (автосклеювального апарата).

2. (інформаційні технології) Автоматичне об’єднання (конкатенація) кількох окремих файлів, фрагментів тексту, аудіо- чи відеодоріжок в один цілісний файл за допомогою програмного забезпечення.

3. (мовознавство, рідко) Явище в мовленні, коли кінцевий звук одного слова автоматично зливається з початковим звуком наступного, що призводить до утворення єдиного акустичного цілого (наприклад, “він_уже” замість “він уже”).

1. (техн.) Автоматичний процес з’єднання окремих деталей, шарів або поверхонь за рахунок міжмолекулярних сил без застосування додаткових клейових речовин, що відбувається при певних умовах (температурі, тиску).

2. (полігр., комп.) Функція програмного забезпечення або системи, що автоматично визначає та об’єднує (склеює) суміжні граничні області, контури або сегменти зображення чи тексту для подальшої обробки.