Значення
- (Техніка) –
(техн.) Автоматичне узгодження (синхронізація) частот, фаз або швидкості роботи двох або більше пов’язаних систем, пристроїв або процесів без безпосереднього втручання людини.
- (Техніка) –
(кінематогр.) Спосіб озвучування фільмів, при якому звук (музика, шуми, діалоги) записується окремо від зображення, а потім автоматично синхронізується з ним у єдиний стрічковий носій.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. автосинхронізація, р. автосинхронізації, д. автосинхронізації, з. автосинхронізацію, о. автосинхронізацією, м. автосинхронізації, к. автосинхронізаціє