• канал

    1. Штучна або природна водна артерія, що з’єднує водойми, річки, моря або океани та слугує для судноплавства, осушення чи зрошення територій.

    2. Урізаний у ґрунт або викладений штучними матеріалами жолоб, труба для стоку чи подачі води, рідких речовин, а також для прокладання кабелів, проводів тощо.

    3. Упереносному значенні — шлях, засіб, спосіб передачі інформації, поширення ідей, встановлення зв’язку або доставки чогось (наприклад, дипломатичний канал, канали поширення новин).

    4. У техніці та зв’язку — смуга радіочастот або фізичний ланцюг для передачі сигналів, даних; окрема телевізійна або радіомовна станція зі своїм програмним наповненням.

    5. У анатомії — вузька порожнина, трубчастий прохід у тілі людини чи тварини для переміщення рідин, повітря, проведення нервів (наприклад, спинномозковий канал, слуховий канал).

    6. У комп’ютерних технологіях — віртуальний шлях для обміну повідомленнями між користувачами в мережі або програмі (чат-канал, канал на відеохостингу).

  • драти

    1. Розмовна назва грошової одиниці “драхма”, що історично використовувалася в Греції до переходу на євро.

    2. Розмовна назва сучасної національної валюти Греції — євро (використовується переважно в неформальному мовленні).

  • канака

    1. Представник корінного полінезійського населення Гавайських островів.

    2. Робітник (переважно на плантаціях), якого в XIX — на початку XX століття завозили на Гавайські острови та інші острови Тихого океану з інших полінезійських регіонів.

  • канак

    1. Представник корінного полінезійського населення Нової Каледонії (заморського адміністративно-територіального утворення Франції).

    2. Представник корінних народів Океанії, мешканець островів Тихого океану (загальна назва, що іноді використовується в історичному контексті або літературі).

  • дратва

    1. Міцна нитка, звичайно просочена смолою або воском, що використовується для шиття взуття, шкіряних виробів, парусів тощо.

    2. Розмовне позначення стану сильного роздратування, нервозності, збудження (зазвичай у виразах: «у дратву обертатися», «дратву давати»).

  • канадці

    1. Народ, основне населення Канади, що формується переважно з нащадків іммігрантів з Європи (зокрема англійців, французів, ірландців, шотландців, німців, італійців, українців) та представників інших народів світу.

    2. Представники цього народу, громадяни або постійні жителі Канади.

  • драта

    1. Рідкісне діалектне позначення для довгої та вузької ділянки поля, сільськогосподарської межі або борозни, часто витягнутої між двома природними або штучними межами (наприклад, лісом та дорогою).

    2. У західних регіонах України — вузька смуга землі, довгий город або ділянка землі, що має витягнуту, лінійну форму.

  • канадський

    1. Який стосується Канади, її території, населення, державного устрою або культури.

    2. Який характерний для Канади або її мешканців.

    3. Який походить із Канади, створений або вирощений у Канаді.

  • драпірування

    1. Процес створення драпіровок, тобто м’яких, пластичних складок на тканині, що утворюються при її спеціальному закріпленні або підвішуванні; художнє укладання тканини зі складками.

    2. В архітектурі та скульптурі — художнє зображення драпіровок, складок одягу або тканин на статуях, барельєфах тощо.

    3. У шитві — техніка обробки та декоративного укладання тканини на вікні, меблях (наприклад, штори, покривала) або манекені для створення певного силуету чи форми.

  • канадка

    1. Жінка або дівчина, яка є громадянкою або уродженкою Канади; представниця канадського народу.

    2. Річковий невеликий човен з одним вітрилом, що має гострі носову та кормову частини; тип вітрильного спортивного човна.

    3. Розм. Коротка спортивна куртка з застібкою-блискавкою, часто на синтепоновій або пуховій підкладці, що закриває поперек; анорак.