Словник Української Мови
Буква
1. Міцна нитка, звичайно просочена смолою або воском, що використовується для шиття взуття, шкіряних виробів, парусів тощо.
2. Розмовне позначення стану сильного роздратування, нервозності, збудження (зазвичай у виразах: «у дратву обертатися», «дратву давати»).
Приклад 1:
Невольнича муза ~116 на веретені буде печеня а золоторунну будем чинити аби тіло прикрити просмолена дратва бронзова голка у такій шкурі брате кликать з лісу вовка у такій сорочці брате годі умирати хоч Могила Товста будем злотом сяти 22. ÍÀ ËÈÑÒ²ÂÖ² —ÑÅÇÀÍÍ.ÄÎÐÎÃÀ ÂÏÎÍÒÓÀDz Дух Світла блукає в країні Імпресій через усі очі й речі проходить засвічує кожен атом у холодному вогні спалює світ на ясний попіл на шемріт згуків на мерехт і зблиски зі стовбура і лілеї копички і Руанського собору коней бульварів балерин Звениславині купави 117~а я шукаю Дороги дороги до Понтуазі пружного шляху з мідяним полиском з голосом литаври попід в’язку зелень вилиту з бронзи де в просвіті стійкі куби будівель ціпка драглистість води і трав незмінна і вічна я вірю у Світ що вкарбований в очі як піраміда не проточена Духом Світла шашелем Повітря мурашвою і червою вражень я шукаю Дороги в Понтуазі як шукав конуса Арарату острівця тверді посеред хиткості мужнім зором Ной 23.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”