Патологічний стан, порушення нормальної рухової функції внутрішніх органів, що мають гладку мускулатуру (наприклад, жовчних шляхів, кишечника), яке проявляється в недостатній, надмірній або некоординованій їхній активності.

Учасник дискусії, обговорення; той, хто бере участь у диспуті, дебатах, науковому чи громадському обговоренні певного питання.

1. Форма наукової, громадської чи політичної бесіди, в якій учасники обговорюють певне питання, висловлюючи різні, часто протилежні думки та аргументуючи свою позицію.

2. Публічне обговорення будь-якого питання, дехто висловлює свою думку, сперечається; дебати, полеміка.

3. Обмін думками з приводу чого-небудь з метою з’ясування істини або знаходження правильного рішення; розмова, дебати.

1. Прісноводна риба родини цихлові, що мешкає в басейні річки Амазонки, відома яскравим забарвленням та дискообразною формою тіла; популярний акваріумний вид (наукова назва: Symphysodon).

2. Круглий металевий диск, який кидали на дальність у стародавніх греків під час змагань; спортивний снаряд для метання в сучасній легкій атлетиці.

1. Мовленнєва діяльність, процес мовленнєвої взаємодії, що розглядається в соціальному, культурному або політичному контексті; сукупність висловлювань, об’єднаних спільною темою або спільними правилами.

2. У лінгвістиці та філософії — зв’язний текст разом із екстралінгвістичними (прагматичними, соціокультурними, психологічними) факторами, що роблять його комунікативною подією; мова в реальному процесі її використання.

3. У соціальних науках — сукупність ідей, понять, тверджень і способів мислення, що формують спосіб розуміння певної сфери дійсності (наприклад, політичний дискурс, науковий дискурс).

1. Дія за значенням дієслова “дискувати”; обговорення, дебатування, обмін аргументами з метою з’ясування істини або переконання співрозмовника.

2. (у техніці) Процес обробки металу або іншого матеріалу за допомогою диска (наприклад, різання, шліфування).

Дискринія — у медицині: порушення функції залоз внутрішньої секреції, що призводить до неправильного виділення гормонів або зміни їх концентрації в організмі.

1. Обмеження або позбавлення прав певних категорій громадян за ознаками раси, національності, статі, віросповідання, соціального походження, політичних переконань тощо; утиск, пригнічення.

2. У біології: здатність живих організмів розрізняти подразники, що надходять із зовнішнього середовища або з внутрішніх органів.

3. У статистиці та економіці: розрізнення, розмежування об’єктів, явищ за певними ознаками.

1. Особа або організація, яка здійснює дискримінацію, обмежує права або ставиться упереджено до певних соціальних груп за ознаками раси, статі, віку, релігії тощо.

2. (техн.) Пристрій або логічний елемент, призначений для виділення (дискримінації) сигналів за певною ознакою, наприклад, за амплітудою, частотою або тривалістю.

3. (матем., інформ.) Компонент у машинному навчанні, частина генеративно-змагальної мережі (GAN), яка навчається розрізняти справжні дані від згенерованих іншою частиною мережі (генератором).

Дискримінатив — у лінгвістиці, зокрема в структурній семантиці: семантична ознака (сем), що дозволяє розрізняти значення слів або мовних одиниць усередині однієї тематичної групи чи парадигми.

Дискримінатив — у лексикографії: ключова відмінна риса, що використовується для розмежування значень слова в тлумачному словниковому статті.