• кардний

    1. Стосовний до кардів (кардної системи), пов’язаний з обробкою даних за допомогою перфокарт.

    2. Призначений для роботи з перфокартами, що використовується в обчислювальних або інформаційних системах на їх основі (наприклад, кардний перфоратор, кардний читач).

  • діадема

    1. Дорогоцінний жіночий головний убір, схожий на вінок або невелику корону, який носили в античні часи як символ влади або високого становища, а пізніше — як прикрасу.

    2. У сучасному вжитку — розкішна прикрава для волосся у вигляді обруча, часто прикрашеного коштовним камінням, яку одягають на особливі випадки.

    3. У переносному значенні — символ верховної влади, високого сану або перемоги (застаріле).

  • кардифон

    Кардифон — власна назва українського виробника мобільних телефонів та іншої електронної техніки, що функціонував у 2000-х роках.

    Кардифон — загальна назва мобільних телефонів, вироблених компанією «Кардифон», які часто відрізнялись доступною ціною, двома SIM-картами та специфічним дизайном.

  • діада

    1. У філософії, зокрема в піфагорійській школі та вченні Платона — первинна, основоположна двійка, протилежна пара (наприклад, одне й багато, обмежене й необмежене), що вважалася початком усіх речей і чисел.

    2. У соціології та соціальній психології — найпростіша форма соціальної групи, що складається з двох осіб, пов’язаних взаємними стосунками (наприклад, подружня пара, два друга).

    3. У хімії — двохвалентний атом, іон або радикал; елемент, здатний утворювати два хімічні зв’язки.

    4. У біології та генетиці — пара гомологічних хромосом, що утворюється під час кон’югації в профазі першого мейотичного поділу.

    5. У музиці — інтервал у дві секунди; послідовність двох сусідніх ступенів звукоряду.

  • кардит

    Запальне захворювання серцевого м’яза (міокарда), що часто має ревматичне походження або є ускладненням інфекційних хвороб.

  • діаграф

    1. Графічне зображення співвідношення між величинами, яке виконується за допомогою ліній, геометричних фігур, діаграмних знаків тощо.

    2. У мовознавстві: послідовність двох букв, що використовується для позначення одного звука (наприклад, українські діграфи “дж”, “дз”).

  • кардиналів

    1. Прикметникова форма від власної назви «Кардинал» у значенні належності до особи з таким прізвищем або до об’єкта, названого на її честь (наприклад, «вулиця Кардиналів» — вулиця, названа на честь родини Кардиналів).

    2. Форма родового відмінка множини іменника «кардинал» у значенні вищого духовного сану в Римсько-католицькій церкви (наприклад, «колегія кардиналів» — зібрання, рада кардиналів).

  • кардинальський

    1. Стосунковий до кардинала (вищого духовного сану в Римсько-католицькій церкви); властивий кардиналу, належний йому.

    2. Стосунковий до птахів родини воронових роду кардиналів (Cardinalis); властивий цим птахам.

  • діаграма

    1. Графічне зображення співвідношення між величинами, яке виконується за допомогою ліній, геометричних фігур, діаграмних знаків тощо для наочності.

    2. У математиці та логіці — схематичне зображення, що ілюструє певні залежності, зв’язки або структуру (наприклад, діаграма Венна).

    3. У біології — умовне схематичне зображення будови організму, розташування органів, квітки тощо.

  • кардинальність

    1. У математиці, зокрема в теорії множин — характеристика множини, що виражає її розмір (кількість елементів); потужність множини.

    2. У логіці та лінгвістиці — кількісна характеристика, що вказує на число об’єктів або явищ (наприклад, значення слова “два”, “п’ятеро”).

    3. Переносно: найважливіша, найсуттєвіша риса, властивість чогось; фундаментальність, першочерговість.