Кардіосептопексія — хірургічна операція, що полягає у фіксації серцевого клапана (зокрема, мітрального) до міжпередсердної перегородки з метою усунення його недостатності.
-
діакінез
Діакінез — у цитології: заключна стадія профази першого мейотичного поділу (мейозу I), коли хромосоми максимально конденсуються, ядерна оболонка розпадається, а гомологічні хромосоми, попередньо з’єднані в біваленти, готуються до розходження до полюсів клітини.
-
кардіорексис
Кардіорексис — медичний термін, що означає розрив серця (міокарда) внаслідок механічної травми, інфаркту, запального процесу або інших патологічних станів.
-
діаксонія
1. У християнській церкві — служіння, спрямоване на допомогу нужденним, хворим та постраждалим, що здійснюється через церковні установи або громади; церковна соціальна опіка та благодійність.
2. У православній та католицькій традиціях — також назва конкретної установи чи організації при церкві, яка займається благодійною, соціальною, медичною чи освітньою діяльністю.
3. У деяких християнських церквах (наприклад, у лютеранстві) — одна з форм церковного управління або рада, що відповідає за майнові та господарські справи громади.
-
кардіоревматологія
Кардіоревматологія — галузь медицини, що спеціалізується на діагностиці та лікуванні ревматичних захворювань, які уражають серце і судини (наприклад, ревматична гарячка, ревматоїдний артрит з ураженням серця).
Кардіоревматологія — клінічна спеціальність, що об’єднує знання кардіології та ревматології для комплексного ведення пацієнтів із системними захворюваннями сполучної тканини, коли вони ускладнюються патологією серцево-судинної системи.
-
кардіоревматологічний
Стосується кардіоревматології — галузі медицини, що об’єднує кардіологію та ревматологію для діагностики та лікування серцево-судинних ускладнень ревматичних захворювань.
Пов’язаний із серцево-судинними захворюваннями, що мають ревматичне походження або супроводжують системні захворювання сполучної тканини.
-
діакритики
Діакритики — додаткові знаки (крапки, риски, гачки, дужки тощо), що ставляться над, під або поряд з літерами для зміни їх звукового значення або розрізнення слів у мовах, що використовують латинську, кириличну чи інші абетки (наприклад, знаки наголосу, умлаут, седиль, гачек).
-
кардіопульмональний
1. (в медицині) що стосується одночасно серця та легень, пов’язаний з їх спільною діяльністю або взаємним впливом.
2. (в медицині) призначений для підтримки або заміни функцій серця та легень, як-от при штучному кровообігу.
-
кардіопортальний
1. (мед.) Пов’язаний з кардіопортом — імплантованим під шкіру пристроєм з катетером, що вводиться у велику вену (зазвичай підключичну) і призначений для тривалого введення лікарських препаратів, харчування або взяття крові.
2. (анат., мед.) Стосуючийся анатомічних або функціональних зв’язків між серцем (кардіо-) та системою ворітної вени портальної печінки (-портальний).
-
діакритика
1. Додатковий знак при букві (крапка, риска, гачок тощо), що використовується в орфографії деяких мов для зміни чи уточнення звукового значення літери або для розрізнення омонімічних слів.
2. Розділ мовознавства, що вивчає систему та вживання таких діакритичних знаків.