діакритика

1. Додатковий знак при букві (крапка, риска, гачок тощо), що використовується в орфографії деяких мов для зміни чи уточнення звукового значення літери або для розрізнення омонімічних слів.

2. Розділ мовознавства, що вивчає систему та вживання таких діакритичних знаків.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |