1. У християнській церкві — служіння, спрямоване на допомогу нужденним, хворим та постраждалим, що здійснюється через церковні установи або громади; церковна соціальна опіка та благодійність.
2. У православній та католицькій традиціях — також назва конкретної установи чи організації при церкві, яка займається благодійною, соціальною, медичною чи освітньою діяльністю.
3. У деяких християнських церквах (наприклад, у лютеранстві) — одна з форм церковного управління або рада, що відповідає за майнові та господарські справи громади.