Древослів

Словник Української Мови

  • вигоріти

    1. Згоріти повністю, перетворитися на попіл (про матеріальні предмети).

    2. Втратити колір, яскравість або силу під дією сонця, вогню, часу тощо.

    3. Про людину: втратити працездатність, інтерес, емоційні сили внаслідок тривалого стресу або надмірного навантаження; зазнати емоційного вигорання.

    4. Техн. Отримати дефект у вигляді оплавлення або розриву внаслідок перегріву або проходження надто сильного струму (про електроприлади, лампочки тощо).

    5. Розм. Зазнати невдачі, провалитися, не досягти мети.

  • двоокисень

    Хімічна сполука кисню з іншим елементом, що містить два атоми кисню в молекулі; діоксид.

    Застаріла або рідковживана назва хімічного елемента з атомним номером 8; кисень (O₂).

  • вигорілий

    1. Який згорів, перетворився на попіл внаслідок вогню або сильного нагрівання.

    2. Який втратив свій природний колір, вицвів або потемнів від сонця, часу або хімічного впливу.

    3. Про людину: який відчуває сильне фізичне та емоційне виснаження, втратив працездатність та інтерес до роботи внаслідок тривалого стресу або перевантаження (психологічний термін).

    4. Про землю, ґрунт: виснажений, непродуктивний через інтенсивне використання або несприятливі умови.

    5. Техн. Про матеріал або поверхню: який піддався незворотній зміні структури або властивостей через перегрів.

  • двоокис

    1. Хімічна сполука, що містить два атоми кисню в молекулі, зокрема діоксид (наприклад, двоокис вуглецю — CO₂).

    2. Застаріла назва діоксиду, що вживалася в науковій та технічній літературі.

  • вигоряючий

    1. (Про людину) Такий, що перебуває в стані емоційного вигорання, виснаження через тривалий стрес, надмірне навантаження або відчуття внутрішньої порожнечі; виснажений психічно та фізично.

    2. (Перен., розм.) Такий, що інтенсивно працює, діє з максимальною віддачею, часто на межі своїх можливостей, що може призводити до виснаження.

  • двоногість

    Двоногість — біологічна ознака, що полягає у здатності тварини або істоти пересуватися на двох задніх кінцівках (ногах), тоді як передні кінцівки можуть виконувати інші функції.

    Двоногість — стан або якість бути двоногим; характеристика, що стосується істот, які мають дві ноги.

  • вигорятися

    1. (про метали, мінерали тощо) Втрачати свої властивості, руйнуватися або змінюватися під дією високої температури, тривалого нагрівання; перегоряти.

    2. (перен., розм.) Втрачати життєві сили, енергію, емоційно виснажуватися внаслідок тривалого стресу, надмірного навантаження або внутрішніх переживань; вигорати.

  • двонитка

    1. Тканина, переважно бавовняна, з двох різнокольорових ниток основи та однакових ниток підткання, що утворює характерний стриманий смугастий або клітинчастий візерунок; використовується для пошиття верхнього одягу, костюмів.

    2. Заст. Тонка тканина, виткана з ниток двох кольорів або двох видів сировини (наприклад, вовни з льоном).

  • вигоряти

    1. Втрачати колір, свіжість або інтенсивність під впливом сонця, світла або часу; ставати блідим, тьмяним.

    2. Ставати сухим і безплідним від спеки, посухи; висушуватися, гинути від нестачі вологи (про рослини, ґрунт).

    3. Піддаватися руйнівній дії високої температури, вогню; згоряти повністю або частково, перетворюватися на попіл.

    4. (у техніці) Вихід з ладу електроприладу або його частини (наприклад, лампочки, транзистора, обмотки) через перегрів або надмірний струм.

    5. (переносно) Втрачати фізичні та емоційні сили через тривалий стрес, надмірне навантаження або виснажливу роботу; відчувати синдром емоційного вигорання.

  • двонескінченність

    Двонескінченність — власна назва (топонім) села в Україні, у складі Горохівської селищної громади Вараського району Рівненської області.