1. (біологія) Стан рослин, за якого вони не утворюють плодів або насіння, розмножуючись вегетативним шляхом.

2. (медицина) Вроджена або набута аномалія розвитку, що характеризується відсутністю або недоразвитком плода при вагітності.

1. У психіатрії — патологічна нездатність до прийняття рішень, що виявляється у затяжній вагальності, нерішучості та неможливості завершити дію, навіть коли її мета зрозуміла; симптом деяких психічних розладів (наприклад, при шизофренії).

2. У філософії (особливо в екзистенційному вченні С. К’єркегора) — поняття, що позначає внутрішню роздвоєність, нездатність індивіда зробити вибір і взяти на себе відповідальність за нього, що призводить до відчуття порожнечі та відчаю.

1. У давньогрецькій міфології — син афінського царя Тесея та Федри, один з учасників Троянської війни, що перебував у дерев’яному коні.

2. У давньогрецькій міфології — син троянського героя Антенора, союзник троянців у Троянській війні.

3. У давньогрецькій міфології — один з кентаврів.

4. У давньогрецькій міфології — син мудреця Мікерея, вихованець бога Аполлона.

1. Мінерал, природний сульфід срібла (Ag₂S), який кристалізується в моноклінній сингонії; зустрічається у вигляді призматичних кристалів або зернистих мас, важлива руда для видобутку срібла.

2. (Акантит) Рідкісна низькотемпературна поліморфна модифікація аргентиту, стабільна за температури нижче 173°C.

Акантокератоліз — медичний термін, що позначає патологічний процес у шкірі, при якому відбувається порушення кератинізації (ороговіння) клітин шипоподібного шару епідермісу (stratum spinosum), що призводить до їхнього розшарування та утворення мікроскопічних порожнин.

Акантор — у давньогрецькій міфології: один з учасників Троянської війни, син троянського старійшини Долопа, убитий Менелаєм.

Акантор — у давньогрецькій міфології: син Акеста, один з учасників троянської війни, який разом з Епітром приніс Ахіллу зброю, викувату Гефестом.

Акантоцефалологія — розділ паразитології, що вивчає колючоголових червів (акантоцефалів): їх будову, систематику, життєві цикли, поширення та взаємодію з організмами-хазяїнами.

Акантоцефальоз — гельмінтоз, захворювання тварин, рідше людей, спричинене паразитичними червами колючеголовими (акантоцефалами), які локалізуються переважно в кишечнику.

1. (міфологія) У давньогрецькій міфології — син Пелія, царя Іолка, учасник походу аргонавтів та полювання на Калідонського вепра.

2. (астрономія) Рідкісне чоловіче ім’я, яке іноді вживається як власна назва.