• ґвалтовний

    1. Який здійснюється з застосуванням фізичної сили, примусу; насильницький.

    2. Який відбувається різко, раптово, з великою силою або інтенсивністю; бурхливий, несамовитий.

    3. Який виражає сильне збудження, пристрасть; запальний, нестриманий.

  • ґвалтовно

    1. Насильницьким способом, з застосуванням фізичної сили або примусу.

    2. Дуже швидко, поспішно, із значною інтенсивністю або напруженістю.

    3. Гучно, галасливо, з криком або шумом.

  • ґвалтом

    1. (заст.) Назва села в Україні, що історично вживалася в одному з документів XVIII століття.

  • ґалій

    1. Хімічний елемент з атомним номером 31, м’який сріблясто-білий метал, що використовується в напівпровідниковій техніці та легованих сплавах (лат. Gallium, символ Ga).

    2. Застаріла назва північно-західних областей України — Галичини (Галицької землі), що вживалася в літературі та історичних документах.

  • ґаллізувати

    1. Надавати чомусь французького характеру, впроваджувати французькі звичаї, мову або культуру.

    2. Перетворювати слово, назву на французький лад, надавати його французької форми (особливо в мовознавстві).

  • ґалян

    1. (діал.) Густа, непрохідна чаща, хаща, зарості; важкопрохідне місце в лісі.

    2. (перен.) Щільна, безладне нагромадження чогось; купа, груда.

  • ґалярета

    1. Рідкісна власна назва, що може вживатися як топонім або антропонім, поширена переважно в західних регіонах України.

    2. У діалектах (зокрема, закарпатських) — назва певного виду бісеру, дрібних намистин або прикраси з них.

  • ґамилка

    1. Діалектна назва гойдалки (пристрою для гойдання, що складається з перекладини на стійках або підвісу).

    2. У західних регіонах України — народна назва рослини звичайної вовнянки (Verbascum thapsus), також відомої як дивина.

  • ґанджовитий

    Який має ґандж (запальну хворобу шкіри, особливо на обличчі); з ознаками ґанджу.

    Який стосується ґанджу або викликаний ним.

  • ґанджувати

    1. (розм.) Бути в поганому настрої, хандрити, скиглити, нарікати.

    2. (розм.) Марно витрачати час, байдикувати, ледарювати.

    3. (заст.) Нудно та одноманітно говорити, базікати.