1. (діал.) Те саме, що бородавник — рослина з родини айстрових, яка має жорстке волосисте стебло та жовті квіти; звичайно татарник (Arctium tomentosum).

2. (діал., переносно) Про людину з густою, неохайною бородою.

1. Рідкісне прізвище українського походження, що походить від загального іменника “борода” або прізвиська “Бородай”.

2. У місцевій топоніміці може вживатися як власна назва для позначення певної місцевості, урочища або іншого географічного об’єкта, пов’язаного з носіями такого прізвища або зовнішніми ознаками місцевості (наприклад, “Бородайова балка”).

1. Властивість або стан того, що має бородавки, покрите бородавками; шорсткість, нерівність поверхні, що нагадує бородавки.

2. Мед. Патологічна зміна шкіри або слизової оболонки, що характеризується утворенням численних бородавок.

3. Бот. Морфологічна ознака рослин (наприклад, стебла, плодів, насіння), що виражається у наявності дрібних горбкуватих виступів, схожих на бородавки.

1. Властивість за значенням прикметника “бородавчастий”; наявність бородавок, горбків, виступів на поверхні чого-небудь.

2. Мед. Стан шкіри, що характеризується утворенням численних бородавок як симптома певного захворювання.

3. Бот. Морфологічна ознака рослин, зокрема плодів, що полягає в наявності на їхній поверхні дрібних виступів, схожих на бородавки.

1. Зменшувально-пестлива форма до слова “бородавка” — невелика ділянка потовщеної, ороговілої шкіри, що має випуклу форму та зазвичай має вірусне походження.

2. У ботаніці — невелике округле потовщення або виступ на стеблі, листку, корі деяких рослин.

3. У зоології — невелика рогова або шкіряна випуклість на тілі деяких тварин (наприклад, у жаб).

1. Рослина роду бородавник (Lapsana) родини айстрових, звичайний вид — бородавник звичайний (Lapsana communis), однорічна трав’яниста рослина з дрібними жовтими квітками, що росте як бур’ян.

2. Народна назва деяких видів рослин, зокрема бородавника звичайного, чия назва пов’язана з уявленням про можливе використання соку для лікування бородавок.

1. Властивість або стан, що характеризується подібністю до бородавки (невеликого рогового або м’якотного виросту на шкірі), зазвичай стосується зовнішнього вигляду, форми або структури.

2. У ботаніці — морфологічна ознака рослин, їх органів або поверхонь, що вкриті дрібними, жорсткими, округлими виступами, які нагадують бородавки.

3. У зоології — характерна риса будови шкірних покривів у деяких тварин (наприклад, у жаб, плазунів), що мають численні щільні утворення, подібні до бородавок.

Бородавканя — власна назва персонажа з українського фольклору та народних казок, зокрема циклу про Котигорошка; втілення зла, потворна, велетенська істота (часто жіноча), покрита бородавками, яка живе в лісі або в халупі на курячих ніжках і протистоїть головному героєві.

Бородавканя — переносно: потворна, зла або неприємна жінка (образно, зневажливо).

1. Невелика пухлина на шкірі, що має вигляд горбика або сосочка, викликана вірусом папіломи людини.

2. Розм. про будь-яку невелику випуклість, горбик на поверхні чогось (наприклад, на стовбурі дерева, на плоді).

3. Перен., зневажл. про негарну, бридку людину або про щось потворне.

1. Волосяний покрив на нижній частині обличчя чоловіка (підборідді, щоках, над верхньою губою), що є вторинною статевою ознакою.

2. Довгі волоски біля рота або на нижній щелепі у деяких тварин (наприклад, у козла, барана).

3. Рідкісне, довге волосся на підборідді у жінки, що з’являється внаслідок гормональних порушень.

4. Розмовна назва густої, щільної рослинності на обличчі.

5. Ботанічна ознака: тонкі, волосоподібні відростки на колосі, остюках або листі деяких злакових рослин (наприклад, у вівса, ячменю).

6. Розмовне позначення нижньої, відвисаючої частини чого-небудь (наприклад, борода шапки, борода гриба).