1. (Про слово) Який складається з двох складів.
2. (Про вірш, віршовий розмір) Який має в метричній одиниці (стопі) два склади.
-
квазікристалічний
1. (у фізиці, хімії, матеріалознавстві) такий, що має властивості кристала, але характеризується не періодичною, а квазіперіодичною атомною структурою з забороненою для звичайних кристалів симетрією (наприклад, п’ятикратною).
2. (у математиці) пов’язаний із квазікристалами, що описуються математичними моделями неперіодичного заповнення простору (наприклад, мозаїкою Пенроуза).
-
двосигнальний
1. Такий, що має два сигнали, призначений для передачі двох сигналів або працює на основі двох сигналів (у техніці, зв’язку).
2. У фізіології: такий, що стосується двох сигнальних систем (першої та другої), які лежать в основі вищої нервової діяльності людини.
-
двосерійний
1. (про телесеріал, фільм тощо) Такий, що складається з двох серій.
2. (про телепередачу, програму) Такий, що має дві частини (серії), які демонструються або транслюються окремо.
-
квазікристал
Квазікристал — це тверде тіло, атоми якого впорядковані, але не мають властивої кристалам періодичної (трансляційної) симетрії; характеризується забороненою для звичайних кристалів осьовою симетрією (наприклад, п’ятого порядку) та квазіперіодичною структурою.
-
двосекційний
Який складається з двох секцій (частин, відділів, блоків).
-
квазікредит
Квазікредит — фінансова операція або договір, який за своєю економічною суттю є кредитом, але за формою юридичного оформлення не відповідає класичним кредитним відносинам (наприклад, позика між юридичними особами, комерційний кредит у формі відстрочки платежу, деякі види фінансового лізингу).
Квазікредит — у широкому сенсі: будь-яка залучена коштова чи матеріальна допомога, яка має ознаки кредиту (поверненість, строковість), але надається на пільгових умовах (низька або нульова процентна ставка, довгий термін) державними, міжнародними або благодійними організаціями для досягнення певних соціально-економічних цілей.
-
квазікратність
1. У математиці, зокрема в теорії чисел та алгебрі — властивість числа або елемента алгебричної структури бути подібним до кратного, але не задовольняти строгій умові ділення без остачі; узагальнення поняття кратності, що враховує певні ослаблені умови або діє в специфічних розширених контекстах.
2. У фізиці, зокрема в квантовій механіці та теорії поля — характеристика виродженого стану системи, коли різні стани мають однакове (або практично однакове) значення енергії або іншої фізичної величини через наявність певної наближеної симетрії, що не є строгою.
-
двосвітний
1. Який існує, відбувається або функціонує у двох світах одночасно, поєднує в собі ознаки або принципи двох різних світів (часто у фантастичних творах).
2. Який стосується двох різних світів, між якими існує зв’язок або протиставлення.
-
квазікратний
1. (у математиці, зокрема в теорії чисел) Число, яке не є точним кратним іншого числа, але відрізняється від нього на дуже малу величину; майже кратне.
2. (у фізиці, зокрема в теорії коливань) Параметр або частота, які є близькими до кратних (наприклад, основній частоті), але не збігаються з ними точно.