Древослів

Словник Української Мови

  • вага

    1. Фізична величина, що характеризує силу тяжіння тіла до Землі; сила, з якою тіло діє на опору або підвіс через земне тяжіння.

    2. Важільні терези як пристрій для вимірювання маси або ваги тіл; загальна назва для вимірювальних приладів такого типу.

    3. Вагомість, значення, впливовість, авторитет (переносне значення). Наприклад: вага аргументів, думка великої ваги.

    4. У техніці — деталь, противага, вантаж, що служить для урівноваження сили або надання руху певній частині механізму.

    5. У спорті — спортивний снаряд у важкій атлетиці (гіря, штанга).

  • гагарін

    1. Прізвище першого космонавта Юрія Гагаріна (1934–1968), що стало символом піонерського освоєння космічного простору.

    2. Персонаж, який став уособленням космонавта-першопрохідця, героя та дослідника, за аналогією з Юрієм Гагаріним.

    3. У переносному значенні — людина, яка першою робить сміливий крок, відкриває новий шлях у якійсь галузі, пророк і новатор.

  • ваг

    1. (історичне) Великі терези з нерівноплечим коромислом і рухомою гирею, що використовувалися для зважування важких вантажів (наприклад, мішків із зерном).

    2. (переносне значення) Важливість, значення, вплив (особливо у виразах: «мати ваг», «надавати ваги»).

    3. (фізика) Сила тяжіння, що діє на тіло; вага тіла.

  • вавочка

    1. Зменшувально-пестлива форма від слова “вава” — невелика рана, подряпина або ураження шкіри, яке викликає біль або неприємні відчуття (частіше вживається в розмові з дітьми).

    2. (переносно) Будь-яка невелика, але болюча чи неприємна проблема, занепокоєння, “болячка” (у фігуральному значенні).

  • ґрунтоутворювальний

    Який стосується утворення ґрунту або бере участь у цьому процесі.

    Який сприяє формуванню ґрунту, є чинником ґрунтотворення (про породи, організми, явища тощо).

  • вавкання

    1. Дія за значенням дієслова “вавкати” — невиразне, нечітке вимовляння звуків або слів, часто через відсутність зубів, поспіх або інші перешкоди в артикуляції.

    2. (у лінгвістиці) Вживання звука або звукосполучення, що нагадує “вав”, як замінника інших звуків у мовленні дітей раннього віку або при імітації дитячого лепету.

  • евекційний

    1. (в астрономії) Пов’язаний з евекцією, тобто з періодичним відхиленням Місяця від рівномірного руху навколо Землі, обумовленим змінним впливом Сонця на його орбіту.

    2. (в техніці) Стосовний до евекції як способу підйому води або іншої рідини за допомогою тиску пари, що виштовхує її з посудини.

  • гагарячий

    1. Який стосується гагар, належить їм або властивий їм.

    2. Який має колір оперення гагари, сірувато-бурий.

  • вавка

    1. Зменшувально-пестлива форма від слова “вава” — у дитячій мові або в розмовному стилі: ранка, подразнення на шкірі, часто з виділенням сукровиці або гною.

    2. (переносне значення, розмовне) Про щось незначне, але дратівливе, неприємне у справі, ситуації тощо.

  • евектант

    Евектант — у фізиці та астрономії: тіло, що рухається в просторі під дією сили тяжіння, зокрема космічний апарат або небесне тіло на певній ділянці траєкторії.

    Евектант — у техніці та космонавтиці: об’єкт, що здійснює евекцію, тобто вихід з області гравітаційного впливу одного небесного тіла та перехід у область впливу іншого (наприклад, під час міжпланетного польоту).